Аграрний експорт 2020: Україна заробила на зерні та олії

1 трильйон 330 мільярдів гривень склав експорт з України в 2020 році, що на 2,84% більше, ніж за 2019 рік. Про це повідомив заступник міністра економіки, торгівлі та сільского господарства - торгівельний представник Тарас Качка на своїй сторінці у Facebook.

Звісно це невеличка маніпуляція. Зазвичай ми оцінюємо експорт в доларах США. А в доларах експорт за цілий рік склав 49,32 млрд доларів, на 1,70% менше, ніж за 2019 рік. У кризовий рік такий показник є зовсім непоганим, 

додається у повідомленні.

Особливо ж позитивним є скорочення торгового дефіциту більше ніж удвічі. З 10,22 млрд.дол. мінусу 2019-го лишилося 4,9 млрд.

Варто звернути увагу на динаміку грудня. 4,88 млрд.дол. експорту. Знову зростання у порівнянні з попереднім місяцем на 150 млн доларів. І на 760 мільйонів більше, ніж у грудні минулого року.

Секрет грудневих цифр доволі простий - по всьому світу шаленими темпами ростуть ціни на метал і на руду. Експорт по 72-й групі у грудні склав 715 млн. дол. (У листопаді це було 572 млн і у грудні 2019 - 522 млн).

Чітка ознака виздоровлення світової економіки. (Щоправда всі експерти говорять, що на ринку металургії нас за кілька місяців очікує цілком закономірна корекція).

Статистика нашого експорту - це похвала сировинності.

Відразу скажу – я згоден зі Стігліцом, що «економіки повинні все менше опиратися на природний ресурс». Наш бізнес розвивається в бік більшої технологічності і взагалі орієнтується на майбутнє.

Але цей розвиток стоїть на плечах галузей, які в нас чомусь прийнято називати сировинними (хоч це і не зовсім так).

Сировинність у нас є досить простою - зернові, насіння, олія і шрот. Руда і металургія. У митній статистиці це групи 10, 12, 15, 23, 26, 72 та 73 УКТЗЕД.

Зернові, де домінують кукурудза (1005), пшениця (1001) і ячмінь (1003), принесли нам за 2020-й 9,42 млрд.дол. Це на 2,29 відсотки менше ніж за 2019-й.

Через скорочення врожаю фізичний експорт є меншим, ніж минулого року. Але це зменшення фізичного експорту компенсоване зростанням ціни.

12 група, де ключовими є ріпак і соя - експорт 1,85 млрд.дол., скорочення на 28 відсотків.

15 група, в якій домінує олія соняшникова (позиція 1512) - 5,77 млрд.дол., +21,65% до минулого року, додатковий 1 млрд.дол.

23 група - шрот (2303 і 2306), 1,58 млрд.дол., +6 %.

Сумарно аграрний сировинний експорт у 2020-му склав 18,61 млрд.дол., на 170 млн більше, ніж в 2019-му. (Для всіх ортодоксів - відразу перепрошую, що цифри за календарний рік, а не маркетинговий).

Інше сировинне крило - металургія. Експорт руди в 2020-му склав 4,42 млрд.дол., що на 23% більше 2019-го. Натомість показники чорної металургії (7,7 млрд.дол.) і виробів з неї (0,88 млрд) є меншими, відповідно на 12 і 15 відсотків, ніж 2019-го року.

Загалом по групах 26, 72 та 73 експорт склав 13 млрд.дол., на 2,85% менше, ніж за 2019-й рік.

Така сировинність в експорті потягла на 31,61 млрд.дол., що становить 64 відсотки від всього експорту або ж десь 1/5 всього ВВП (дуже оціночна цифра).

Коли ми будемо себе жаліти за такий низький розвиток, згадаймо Австралію, яка експортує на 145 млрд.дол. вугілля, руди, газу і глинозему. Це більше половини австралійського експорту. Та і по зернових ми змагаємося на глобальних ринках з зі США і ЄС.

Звісно це підібрані приклади, але головне це зрозуміти, що торгівля сировиною це не так вже і погано. Головне аби інші галузі економіки розвивалися.

До того наша сировинність не така вже і сировинна. В українському експорті класичною сировиною є лише руда, яка дає державі рентний дохід.

Все решта - це продукція, вироблена у тому числі з використанням дуже сучасних технологій.

Зокрема, ринок зернових і насіннєвих вимагає вискотехнологічного насінневого матеріалу, добрив, засобів захисту рослин, сільськогосподарської техніки, інфраструктури для зберігання і транспортування.

У металургії в нас звісно ще є і застарілі мартенівські печі, але і модернізоване виробництво теж присутнє, які і багатоступеневий переділ від руди до високотехнологічної продукції.

Зрештою зернові і металургія створюють ринок для залізничних, річкових і морських перевезень. А отже і попит на промислову продукцію, яку ми хочемо виробляти - локомотиви, вагоно, баржі та інші судна.

То ж варто прийняти полюбити себе такими як ми є і визнати, що наша сировинність не обмежує нас. Навпаки - скоріше є гарним фундаментом для розвитку.

А урядова політика має полягати у тому, щоб забезпечити передбачуваність у цих галузях для того, щоб на їх платформі розвивати високотехнологічну економіку.

Для зернових передбачуваність особливо важлива з огляду на роль України у глобальній продовольчій безпеці.

Це вимагає активної роботи в Міжнародній зерновій раді, АМІС, Комтету по сталі ОЕСР, зняття тарифів на ці товари в рамках СОТ, через двосторонні переговори по вільній тогівлі, зняття антидемпінгових і захисних мит, усунення фітосанітарних бар‘єрів.

І головне - реалізація спільно з ринком довгострокових стратегій.

Ключовим елементом стратегій на наступне десятиліття буде озеленення і протидія зміні клімату.

Озеленення виробництва, політика щодо пестицидів і добрив, підрахунок вуглецевого сліду - це все докорінно вплине на обговорювані тут товари, а отже і на нашу економіку.

Ці питання домінуватимуть в роботі цього року, то ж матимемо можливість в деталях про все поговорити.

 

Агротрейд Клуб - оперативная отраслевая информация для Вашего бизнеса!