Ефективність добрив в посівах озимих зернових культур

Пшениця - одна з найважливіших с\г культур у світі. В Україні за посівними площами вона займає перше місце і є головною продовольчою культурою держави.

Від чого залежить отримання великого врожаю озимої пшениці розповів Крамарьов Сергй Михайлович, завідувач кафедри агрохімії ДДАЕУ, доктор с\г н., старший науковий співробітник, професор на міжнародній науково-практичній конференції у м Дніпро. 

«Перш за все ми повинні відродити сівозміни, використовувати добрива, використлвувати високопродуктивні сорта рослин, а також біологічні методи боротьби, так як хімічними ми зруйнуємо останню мікрофлору, яка ще залишилася у ґрунті. Для цього треба відновити запаси гумусу, адже щорічно відбуваються дегуміфікація в орних ґрунтах України на рівні 0,18 т\га у поліссі, 0,37 т/га у лісостепу та 0,31 т/га у степовій зоні», - зауважив Крамарьов Сергй Михайлович.

Внаслідок зменшення норм внесення органічних добрив, скорочення площ посівів багаторічних трав, спалювання та збирання соломи дефіцит гумусу в Днепропетровській області перевищує 0,5 т\га. Така ситуація склался через те, що різко зменьшується внесення органічних добрив.

Які ж основні напрямки підвищення ґрунтового органічного вуглецю - це збільшення надходження органічної речовини до ґрунтів с\г угідь за рахунок зміни структури посівних площ зі збільшенням частки бобових, збільшення врожайності с\г культур; включення сидеральних культур до сівозмін; стимулювання розвитку тваринництва, у т.ч. створення громадських пасовищ; стимулювання розширення виробництва та застосування органічних добрив, у т.ч. з вторинної органічної сировини (переробка відходів на добрива) та місцевих природних ресурсів (торф, компости); а також стимулювання розвитку біологічного землеробства.

Для забезпечення простого відтворення родючості ґрунтів необхідно переглянути існуючі сівозміни з метою зменшення питомої ваги просапних культур, необхідно посилити контроль якості кінцевих продуктів у галузі виробництва органічних добрив, а також необхідне дотримання рекомендованих доз, способів та строків внесення органічних добрив та оптимального співвідношення між ними і мінеральними добривами.

«І головне нам треба відродити сівозміни. Ми зараз перейшли на сівозміни коротких ротацій – це наше горе, бо ми цим самим знищуєм ґрунт», - підкреслив Крамарьов Сергй Михайлович, завідувач кафедри агрохімії ДДАЕУ, доктор с\г н., старший науковий співробітник, професор.

Сучасна стратегія відновлення родючості – це перш за все локальне застосування мінеральних та органо-мінеральних добрив збалансованих по N, P, K, Mg, Ca, Mn,Fe, B, Cu, Zn, Mo, Co + гумати, передпосівна інкрустація насіння елементами мінерального живлення в комплексі з антістресантами та полісахаридами, підживлення культур для коригування дефіциту мінерального живлення рослин в критичні фази розвитку, а також концепція 4-х правил застосування добрив : добрива необхідно вносити в оптимальний строк, в оптимальних дозах, формах, та способах їх внесення.

«Одним з головних елементів живлення, котрий необхідним для нормального розвитку пшениці озимої - це азот. За рахунок внесення азоту ми спостерігаємо зміну всіх показників – підвищення їх у різні фази розвитку», - сказав Крамарьов Сергй Михайлович, завідувач кафедри агрохімії ДДАЕУ, доктор с\г н., старший науковий співробітник, професор.

Також складно переоцінити роль фосфору у житті рослини. Саме Фосфор сприяє виходу рослини зі стресового стану.

Нормативи витрат P2O5 (кг) на формування 1т основної з урахуванням побічної продукції- саме більше у ріпака, соняшника, рапса, ячміню та пшениці, а у пшениці має бути 18 кг Р2О5 на 1 т.

Спостерегається великий вплив саме фосфору на розвиток кореневої системи озимої пшениці на всіх етапах розвитку. 

Первинні коріння забезпечують урожай головного пагона, а при відсутності вторинних коренів - і бічних пагонів. Вторинні корені забезпечують врожай бічних пагонів . При видаленні стеблових (вторинних) коренів, урожай становить 69-71% від врожаю з вторинною кореневою системою. Висока забезпеченість фосфором - необхідна умова потужного кущіння. Крім того фосфор відповідає за кількість зерен на колосі пшениці і саме у зерні накопичується найбільша його кількість. 

«За рахунок дефіциту фосфору ми не добіраємо врожай, тобто не добіраємо майже 5,0 ц\га», - підкреслив Крамарьов Сергй Михайлович, завідувач кафедри агрохімії ДДАЕУ, доктор с\г н., старший науковий співробітник, професор.

Шлях вирішення фосфорної проблеми плолягає у передпосівній обробці насіння фосфоровмісним добривом; у припосівному внесенні фосфорних добрив;у  додатковому включені до фази кущіння перед відходом в зиму – позакоренева підгодівля; у широкому використанні рідких комплексних добрив; у використанні рідких мінеральних добрив спільно з пестицидами. 

«Перш за все найкраще нанести фосфор на поверхню насіння. Для цього проводиться передпосівна інкрустація насіння. Але насіння маємо протруїти», - зауважив Крамарьов Сергй Михайлович.

Інкрустація насіння – це обробка посівного матеріалу пестицидами,мікроелементами, регуляторамиросту, барвником таплівкоутворювачем. Інкрустацію зазвичай проводять виробники насіння.Перед протруюванням, насіння повинно бути уже відкаліброваним, підсушеним до необхідної норми, встановленої для кожної кутьтури.

Якщо інкрустоване насіння висіяти навіть у сухий ґрунт, то воно не буде пліснявіти і може тривалий час ліжати в ґрунті допоки не випадуть дощі.

«Аби не було локального дефіциту фосфору біля кореня пшениці необхідно вносити добриво із низьким солевим індексом безпосередньо коло зерна і тоді зросте ефективність добрив майже у 4 рази», - сказав Крамарьов Сергй Михайлович, завідувач кафедри агрохімії ДДАЕУ, доктор с\г н., старший науковий співробітник, професор на міжнародній науково-практичній конференції у м Дніпро.

Агротрейд Клуб - оперативная отраслевая информация для Вашего бизнеса!