Мирні агробезпілотники або втрьох проти одного

Дрони - дуже корисний додаток до існуючої с\г техніки саме завдяки особливостям цих машин : вони повністю автоматичні та ефективно працюють як в день, так і вночі, слідкувати за ними не потрібно, керувати не потрібно, так як все відбувається автоматично, відповідно програмі. А найцініша особливість, притамана цієй техниці – це дуже велика точність внесення. 

 

 

«Точність польоту – 1-3 см, завдяки сучасній системі навігації. Тобто дрони в повітрі літають точніше, а ніж трактор їде по полю. Єдине, що може стати на заваді дрону – це вітер. Якщо ж вітру не буде, то точність внесення буде ідеальною. Завдяки такий точності є можливість економити на хімії, яка вноситься. Це в першу чергу стосується пестицидів. Світовой досвід доводить, що можна економіти на певних видах хімії до 30% і навіть більше»,

- розповідає Євгеній Янченко, експерт "XAG Україна" в ексклюзивному інтерв'ю для AGROTRADE CLUB.

Для довідки : Євгеній Янченко разом із Олександром Лановенко –екіпаж агробезпілотників, котрий протягом вже трьох років «літав» майже по всій Україні , крім півдня, а саме : на сході, на заході, півночі, центральній Україні. Обробляли сонях, кукурудзу, сою, пшеницю, гречку та ін. За 2020 рік екіпаж обробив понад 8 тисяч га землі – великих та маленьких господарств.Вносили мікодобрива у пшеницю, сою, ріпак.

Спираючись на власний великий досвід використання агродронів, Євгеній Янченко запевняє, що дрони складають реальну конкуренцію наземним оприскувачам саме в процессі внесення фунгіцидів, інтексицидів та іших видів хімічних сполук, котрі використовуються наприкінці сезону. 

Екіпаж з двох пілотів та 3-х дронів за ніч може обробити, якщо рівне поле до 300-400 га, але зазвичай запрошують обробити складні поля.

«Краще за все вносити пестициди вночі, коли немає вітру і сприятлива рівномірна температура. Великі літальні апарати не можуть працювати вночі бо вони не обладнанні спеціальними пристроями для польотів вночі, вони працюють тільки за умов доброї відімості – рано вранці, або ввечері перед заходом сонця – це короткі проміжки доби, коли немає вітру і сприятлива температура повітря. Натомість коптер працює безперервно - і вночі, і рано вранці, і перед заходом сонця. А перевагу літака або геликоптера – їх високу продуктивність- фактично невілює використання більшої кількості дронів», 

- підкреслив Євгеній Янченко. 

 

Наприклад, роботу невеликого літака або гелікоптеру з хімічним оприскуанням чи галікоптер можна перекрити роботою 5 коптерів, так як вони повністю конкуруют з цими системами, а якість внесення буде значно вищею – запевняє експерт. 

«Коптери літають нижче, є теплопотік від гвинтів на культуру, висота польоту десь 4-5 метрів зазвичай, тобто хімія дуже щильно й ріномірно притискається до землі і потрапляє не просто на верхню поверхню, а й на нижню поверхню культури через те, що ворушаться листя при польоті дрона, на відміну від галікоптера. І ось таким чином оприскується буквально всі сторони листя культури і стовбур у тому числі. При цьому розбризкується  рідина від коптера дуже рівномірно. Кількість однакових за розміром крапель у факелі  перевищує 90% , тобто дуже рівномірний факел подається і рослина накривається маленькими крапельками рівномірно, наче туманчик . Ефект від такої обробки дуже гарний. За два роки роботи не було жодного випадку незадоволення результатом внесення. Фермери були задоволені саме через використання цього методу», - сказавЄвгеній Янченко.

Ще існує стереотип, що агродрони призначені виключно для обробки саме маленьких, складних площ. Насправді це не так. Дві людини (екіпаж), котрі озброєні 3-ма дронами на рівному полі здатні за зміну (10 годин) з вечора до ранку обробити 300- 400 га. Це продуктівно порівняно з прицепним оприскувачем. 

«Банальна необізнаність людей у тому, як і коли потрібно використовувати агродрони, заважає розповсюдженню цього сучасного методу внесення мікродобрив, але цього року ця проблема буде знята, бо 2 минулих роки ми пропрацювали і багато людей знає що це таке. Інформація поширюється досить швидко, особливо коли техніки великої не вистачає. До того ж цьогоріч вже більше компаній, котрі готові запропонувати подібні послуги, а це й конкуренція , й вплив на ціноутворення. Врешті, від цього виграє кінцевий споживач», 

- зазначив Євгеній Янченко.

Експерт запевняє, що додаткової  будь-якої допомоги цьому екіпажу з двох людей не потрібно, крім води та необхідної хімії, відповідно до плану внесення. І фактично, що потребується від замовника – це одна людина , яка за потреби довезе воду, чи хімію. 

«А якщо працює оприскувач, то певна допомога має бути на полі для забеспечення роботи. Люди працюють вночі, а це додаткові витрати за ночні зміни і палива витрачається трактором певна кількість і доставка великої кількості води . Тобто машина власного господарства їздить на поле, витрачаючи паливо, ну, і фактично сама вода. А для дронів води необхідна невелика кількість і та сама кількість хімії, але хімію можна зменшувати на 30% при внесенні», - підкресливЄвгеній Янченко 

та додав : 

«Три коптери проти одного причепного оприскувача по ефективності його перекривають, працюють продуктівніше, витрат експлуатаційних меньше, тобто ті самі три людини та представник від замовника, а якщо трактор , то там мають бути люди, котрі обслуговують оприскувач, це зазвичай не говорять, але економісти компанії можуть це все прорахувати, що дронами дешевше, а ефективність висока».

Для довідки : Україна попереду за кількістю продажів та використання цієї техніки за Європу. У світі, після Китаю, найбільше використовують коптери у с\г  Австралії, Японії, країн Азії. В Австралії боряться з сараною, шкідниками, а у Китаї сіють рис за допомогою коптерів.

 

Чому українці побоюються використовувати дрони у с-г? 

Тому що вони не знайомі з саме таким методом внесення пестицидів в першу чергу, мікродобрив. Сам метод ультромалооб'ємного оприскування був винайдений ще за радянських часів, у 50-ті роки XX ст вченими, в тому числі й українськими, але він не набув розповсюдження, бо у той час не було відповідної техніки, яка б була здатна такий метод використовувати й втілювати в життя.

Фактично цей метод – реанімація добре забутого старого. Піонерами у впровадженні цієї технології виступили наші друзі китайці. 

В Китаї були розробилені саме агродрони компанією, котра впроваджуєнайновітніші технології у с-г. Ця компанія вивчає всі актуальні проблеми, пов’язані з с\г, в тому числі соціальні - в Китаї так само, як і у нас молодь біжить з села до міст, а використання найновітніших технологій – це як раз один з напрямків яким саме молодь можна втримати. 

І ніхто не заперечить, що за цією технікою майбутнє»,

 - зауважив Євгеній Янченко.

 

Агротрейд Клуб - оперативная отраслевая информация для Вашего бизнеса!