ПОСІВНА 2024: зрив поставок міндобрив - посадовці «шатають» бізнес на хабарі.

Від 03 січня 2024 року діють нові правила розмитнення міндобрив із КОЛОСАЛЬНИМИ корупційними ризиками по ручному регулюванню дозволів на розмитнення. Вантажі з імпортними мінеральними добривами затримуються на необмежений час, судна не допускають до розвантаження в портах, автомобілі і залізничний транспорт також стоять на кордонах. Державна митна служба шукає домішки міндобрив російського походження і наявності вмісту прекурсорів у імпортних вантажах. Митниця не надає документи щодо розмитнення вантажів поки добрива не пройдуть перевірку в лабораторії на відповідність заявленим кодам класифікації. Підставою для блокування імпорту є розпорядження від СБУ, яке отримали керівники всіх митних постів. 

Всі імпортні міндобрива підлягають відбору зразків на аналіз та обов'язковому залученню митної лабораторії під час оформлення мінеральних добрив. Процедура отбору зразків триває від 10 днів до двох тижнів. До інспекцій підключилися митна служба, ДБР, СБУ. Державні органи вимагають у імпортерів оригінали наступних документів: сертифікат походження, контракти з виробником/постачальником, контракти з покупцями в України, ціни, маршрути поставок. Через ТИЖДЕНЬ після отримання документів, відбирають зразки на аналіз. В деяких випадках представники органів вимагають хабарі, щоб прискорити розмитнення, про що нас повідомили деякі імпортери конфіденційно. За 2 тижні поточного року вантажі з міндобривами російського походження - не було виявлено, тому що в Україні немає відповідних лабораторій. У деяких імпортерів вантажні партії міндобрив почали гальмувати ще наприкінці грудня. Державні органи, які існують за податки аграріїв та комерсантів, новою процедурою щодо розмитнення ставлять під загрозу виробничий сезон 2024. 

Реакція ринку досить різна: частина імпортерів вважає, що державні органи шукають «сірий» імпорт, інші дотримуються думки ручного регулювання ринку, яке вже вбачалось раніше, а деякі уповільнили подальші поставки, або переорієнтували обсяги на інші ринки, адже виробничій с.-г. сезон розпочинається в багатьох регіонах світу.

Затягування процедури розмитнення міндобрив призведе як мінімум до зростання ціни, як максимум – до псування товару і його якості. 

Агрохімічній спільноті Агротрейд Клуб та ГС «Агро Бізнес Клуб» відомі практичні моменти від імпортерів, де Державні органи заробляють гроші, користуючись військовим станом, під маркою діючого ембарго з рф. Локації, імена і назви компаній не розкриваються з метою безпеки.

Так в одного імпортера за для розмитнення вантажу в обсязі 10 тис. тонн вимагали хабар близько $ 20 000, а іншого за обсяг імпорту в майже 20 тис. тонн вимагали хабар у розмірі 100 000 $. 

В одного з імпортерів вантаж в обсязі 6 тис. тонн в порту (локація не називається з метою безпеки) - очікує на документи з 3 січня. Ціна, яку імпортер пропонує на українському ринку за імпортну аміачну селітру - 17 000 грн., /т з ПДВ на умовах поставки FCA порт. Імпортна аміачна селітра (Польща, Литва) з початку року пропонується по 19 000 грн.,/т з ПДВ + залізничний тариф на умовах DAP Західний кордон - швидка поставка.

Аміачна селітра українського виробництва сьогодні пропонується у діапазоні 20 400 – 20 700 грн., /т, в залежності від базису постачання (доставка вагонами або самовивіз). Перевагою імпортних добрив окрім ціни – є оперативність поставки, товар з порту або на кордоні можна забрати одразу після оплати, не чекати на коридор строків відвантаження як у монопольного виробника. 

В іншому порту (локація не називається з метою безпеки) - імпортер вивантажив 3 тис. тонн карбаміду (Азербайджан), міндобрива проходять процедуру відбору зразків на аналіз. В порту (локація не називається з метою безпеки) - вантаж в обсязі 6 тис. тонн сульфату амонію (Туреччина) також чекає на митні документи з грудня 2023. Вантаж обсягом 8 тис. тонн імпортного карбаміду «застрягло» (локація не називається з метою безпеки), митниця не надає документи понад 2 тижні. Обсяги вантажів, які «застрягли» вже продали споживачам, 2/3 вантажу в імпортера залишилось не продано. Протягом останніх 2-х років імпортери не працюють на склад, а домовляються із споживачами і постачають обсяги під клієнта. Деякі імпортери обсяги нерозмитнених добрив вже продали менш дрібним регіональним трейдерам, які також продали їх кінцевому покупцю, та мають не аби який клопіт через процедуру розмитнення. 

Незрозумілі нововведення щодо імпорту міндобрив торкнулись не тільки судових партій. Автотранспорт з імпортними добривами з Болгарії також чекає на документи від митної служби ще з 4 січня. Ще один імпортер, який доставляє в Україну асортимент міндобрив болгарського виробництва: аміачну селітру, амофос MAP NP 11:52, діамонійфосфат DAP NP 18:46, сульфоамофос, - також чекає на документи від митниці. Ще імпортер, який постачає великі лоти міндобрив в Україну «застрягли» з вантажними партіями: ще в грудні 2023 року, трейдингова компанія рахувала логістику міндобрив залізницею маршрут: Румунія – Україна. Поставки вагонами виявились дорожчими за флот, тож як щоб надали перевагу залізниці, - швидко поставили обсяги споживачам ще в грудні. Близько 17 тис. тонн (не називаємо вантаж з питань безпеки) також очікують розмитнення.

Простої та нарахування пені у логістичних ланцюжках, також б’ють по рахункам постачальників: тільки на мінімальну партію - автонорма (22-24 т) щодня нараховується перевізником 2 000 – 3 000 грн., демередж судна сягає близько 5 000 – 6000 $. Витрати імпортерів під час таких нововведень з боку Держави переважно відобразяться на вартості добрив, індекси цін на світовому ринку азотних міндобрив почали також зростати з 8 січня. 

Деякі постачальники міндобрив навіть не встигли зіткнутись з новими правилами розмитнення: судно, на борту якого було близько 6 тис. тонн карбаміду підірвалось на міні біля берегів румунського порту Констанца. Можливо у розпал сезону український ринок ще отримає мокрий карбамід, фасований матросами в трюмах, як це вже було в минулому. 

Корупційне «нововведення» ляже витратами на фермера, а далі - на менш соціально захищені шари населення у ланцюжку поставок продовольства, що призведе до зростання собівартості як мінімум на 20%.

Додатково аграрій матиме ризики з поставками міндобрив у I кварталі, як з боку вітчизняних виробників, так і з боку імпортерів. 

Держава аграрної країни повинна забезпечити рівноправні можливості для конкуренції постачальників добрив - а НЕ ставити корупційні перепони які призведуть до зростання цін на добрива.

Якщо азотну групу міндобрив і деякі марки NPK Україна може виготовляти, то калійні, фосфоровмісні і сировина для NPK – це виключно імпорт. Протягом 2023 року, Україна імпортувала більше ніж 100 тис. тонн калійних добрив, з таких країн як: Ізраїль, Йорданія, Лаос, Німеччина, Узбекистан та інші. Географія імпорту калію в Україні змінилась з 24 лютого 2022 року. До цього часу Україна імпортувала калій хлористий переважно з Республіки Білорусь: обсяги імпорту досягали діапазону 180 000 — 190 000 т/рік.

Діапазон цін на калійні міндобрива сьогодні складає від 19 000 грн., /т до 24 000 грн., /т в залежності від вмісту K2O та базису постачання. Ціновий розрив між калієм гранульованим і кристалічним переважно складав близько 20 $/т, наразі цінова премія збільшилась від 20 $/т до 50 $/т. Українські імпортери калійних придивляються до глобальної ринкової кон’юнктури та в січні укладати контракти не поспішають. Світові калійні виробники також не поспішають поступатись у ціні та укладати контракти, адже світовий ринок калію досить волатильний і цінові індекси майже кожного року вимальовуються на протязі І кварталу, коли укладаються угоди на великих імпортних ринках. Ізраїльський імпортний калій в Україні майже весь проданий. Калій з Лаосу - запізно підійшов до портів, трохи не встигнувши у вікно попиту, добриво пропонують близько 22 500 грн.,/т на умовах поставки FCA порт + 1000 грн., з доставкою в регіони. Імпортному лаоському калію надають перевагу локальні виробники тукосумішей, адже він не дає стільки пилюки як білоруський і має невелику перевагу в ціні. Україна переважно вносила калій хлористий восени, але сьогодні на ринку є калійні добрива з лайтовими формулами, які можна вносити навесні не нашкодивши рослині. Винос калію з 1 тонною соняшнику близько 105 кг/га. За даними AGROTRADE CLUB за 2023 рік посіви соняшника винесли з ґрунтів України 2 млн. 113 000 тонн поживних речовин у діючий речовині. Якщо перерахувати у фізичній вазі тільки під посіви соняшника треба було внести близько 5,5 млн. калійних міндобрив у фізичній вазі. 

27 млн гектарів посівних площ Україна засівала до 2022 року. На таку кількість гектарів країна потребувала близько 7-8 млн тонн мінеральних азотних добрив та близько 4-5 млн тонн комплексних добрив у фізичній вазі. Рекордним у використанні міндобрив в Україні був 2017 рік, коли було використано близько 8,5 млн тонн міндобрив у фізичній вазі. Протягом останніх двох років фермери скоротили систему живлення майже на 50%. Водних ресурсів на зрошення до 2022 року Україні вистачало на 10 млн. га, тобто третину. При достатній кількості вологи, температури, технологій використання і достатньої кількості добрив Україна може отримувати в середньому 10-12 т/га кукурудзи, 4-5 т/га – сої. Сьогодні середня урожайність кукурудзи близько 7 т/га, а сої – 3-3,5. Хоча Херсонщина на зрошенні мала 5-5,5 т/га сої.

Протягом 2022-2023 років Україна використовує під посівом близько 20 млн га, а водних ресурсів на зрошення тепер вистачає приблизно на 5 млн га. Протягом 2023 року Україна використала близько 4-4,5 млн тонн міндобрив у фізичній вазі, з яких близько 50% - внутрішнє виробництво, а 50% - імпорт. Фосфор і калій, якими багаті українські грунти знаходяться переважно у недоступній для рослини формі. Погодні умови, які складаються в останні роки у режимі «посуха-дощ» і перепади температур від 0 до 15С, роблять мало доступними для рослини калійні міндобрива.

Досвід Індії

У 2023 році Індія імпортувала 5 612 900 тонн карбаміду. AGROTRADE CLUB бере за приклад саме карбамід – мінеральне азотне добриво з найвищим вмістом азоту 46,6%. Переважно весь імпорт міндобрив в Індії відбувається за допомогою оголошених тендерів, компаніями близькими до державних. Більш ніж 5,5 млн. тонн карбаміду у минулому році Індія придбала за допомогою двох тендерів. Найпотужніші світові трейдери-постачальники врамках кожного тендеру надають пропозиції щодо обсягів і цін, після закриття кожного тендеру, Індія обирає постачальника, який запропонував найнижчу ціну. 

В рамках цьогорічного тендеру, Індія придбала 647 000 тонн карбаміду за ціною 316,80 $/т на умовах CFR – поставка вантажу з боку Західного узбережжя і 329,40 на умовах CFR – поставка вантажу з боку Східного узбережжя. 

Карбамід вироблений на українських заводах «Рівне Азот», «Черкаси Азот» коштує більш ніж 550 $/т на базисі постачання FCA завод, імпортний карбамід вартує в Україні у діапазоні 517-526 $/т на умовах постачання Західний кордон, або в порту. Монополія та ПДВ продовжують придушувати українського споживача.

Мінеральні добрива – це запорука продовольчої безпеки будь-якої країни, в умовах використання інтенсивних технологій у сільгоспвиробництві, які мають місце як в Україні, так і в світі. Без крупновантажних міндобрив врожайність зменшується у 3-5 разів. Державні органи, які існують за податки аграріїв та комерсантів, новою процедурою щодо розмитнення ставлять під загрозу виробничий сезон 2024. Станом на 17 січня у 2023/2024 виробничому році Україна експортувала більш ніж 20,5 млн тонн зернових та зернобобових культур. Експортна виручка аграріїв у 2023 році складає 21,7 $ млрд.

Більшість імпортерів постачають міндобрива насипом, так дешевше, далі їх можна просіяти і фасувати у біг-беги та мішки. Коли везеш вантаж насипом, також можна впевнитись у якості самого добрива за допомогою візуального аналізу. Наприклад карбамід, який постачають в Україну з Азербайджану, Туркменістану, його фасують одразу у біг-беги на виробництві, продукція прямує досить довгим логістичним коридором і біг-беги треба підняти краном декілька разів коли добриво долає шлях залізницею та суднами. Біг-беги по 800 і 900 кг навантажують один на одне, що додатково придушує карбамід і призводить до злежання товару. Аміачна селітра транспортується виключно у тарі. Якщо аміачна селітра і карбамід, попали під опади під час відбору проб, очікуючи результатів аналізів, то якість таких міндобрив буде зіпсована, по-перше, вони потечуть, в подальшому скомкуються і візьмуться грудами у вигляді сталактитів. Такі добрива вносити неможливо, в подальшому – це сировина для виробництва КАС і прямі збитки для імпортерів.

Ознаки за якими визначають походження міндобрив і сировини

В Україні немає лабораторій, які здатні зробити аналізи, що доведуть присутність добрив рф, але за кордоном є. Оператори міжнародного ринку раніше вже стикалися з подібними ситуаціями з санкційними обсягами добрив переважно іранського походження.  Перша ознака, яка може вказати на присутність російського продукту – ціна: карбамід виробництва (Азербайджан) сьогодні можна придбати не нижче ніж 360 $/т на умовах CFR Поті і цей продукт буде насипом. Враховуючі логістику + перевалка та інші витрати такі як фасовка, мита – формують ціноутворення на умовах FCA порти України. Якщо торгова компанія встигла спіймати «цінове дно» по карбаміду, тобто купити по ціні не вище 320 $/т на умовах FOB Азербайджан, то це партії, які були відвантажені виробником ще в листопаді-грудні 2023. На карбамід виробництва (Туркменістан) наразі існують певні логістичні обмеження: перевага надається товарам, виробленим у країні, а вже потім транзиту і т. п. До того ж Азербайджан і Туркменістан не погодили між собою план залізничних перевезень.

Гранульований карбамід виробництва Туркменістан має сьогодні ціновий старт 265 $/т на умовах FCA Мари карбамід, 255 $/т на умовах FCA Гарабогазакарбамід, + близько 90 $/т займають витрати на логістику до найближчого порту. Карбамід єгипетського походження вартує на цьому тижні 370-380 $/т на умовах поставки FOBЄгипет.

Також можна зробити аналіз на відсоток вмісту біурету - це стосується карбаміду (в кожного виробника цей показник індивідуальний). Аналіз на наявність важких елементів в аміаку, сірки також може вказати на країну походження міндобрив. Кожен виробник купує сировину (природний газ) у різних постачальників, з якого потім синтезує аміак або купує аміак і надалі виробляє азотні добрива. За допомогою деяких лабораторій за кордоном можна відслідковувати ланцюжок виробництва та країни походження продукту, аналізи доставляють досить швидко за допомогою авіа пошти. 

В будь-якому випадку бізнес буде захищатися, використовуючи всі доступні інструменти. Майже усі імпортери, які сьогодні працюють на ринку міндобрив України подолали непростий шлях, щоб втриматись в цьому бізнесі. Переважно – це відомі компанії, які працюють навіть не один рік на внутрішньому ринку, мають, ім’я, репутацію, сервісну складську інфраструктуру і постійних споживачів. 

Українські заводи групи Osthemвже не перший раз демонструють свою поведінку, як неблагонадійного постачальника на ринку. Варто пригадати виробничий сезон 2018 р., коли весняна посівна кампанія опинилась під загрозою зриву. Ситуацію врятували імпортери, які дуже швидко розширили географію імпорту українського ринку міндобрив. Постачальники поступово інтегрують Україну в світовий ринок. Завдяки імпортерам в Україні з’явились нові формули, технології, в портах розбудували інфраструктуру, з’явились глибоководні порти, а український фермер має великий асортимент, конкуренту ціну, і нові технології. Доступ к дешевим фінансовим ресурсам і хеджуванню дозволить українському фермеру перетнути позначку отримання врожаїв більшу ніж 100 млн. тонн зернових. Але, якщо вмикають інструменти ручного регулювання досить жорстким способом, без попередження, виникає велике питання: кому це вигідно? …

З 2022 року в Україні зупинились заводи, які виробляють азотні міндобрива з метою безпеки, окрім підприємств, що належать олігарху Фірташу. Відкрита інформація щодо річного внутрішнього виробництва міндобрив групою - відсутня або не надається незалежним ЗМІ, офіційні прес-релізи з боку групи - відсутні.

За допомогою ООН, Україна експортувала близько 2,7 млн. т зернових, після того як рф виключили із зернової угоди, наш експорт зріс від 7 до 13 млн. тонн. Ворог намагається підірвати Україну з середини, за допомогою своїх поставлених осіб. Щодо паритету сторін імпортери – виробник, було б слушно додати аналіз міндобрив з українських заводів «Рівне Азот» та «Черкаси Азот», з якої сировини вони виробляються. Якщо сировинні компоненти природний газ, аміак також містять шлейф рф у домашньому виробництві, то це може бути викликом для українського сільгоспвиробника…

У 2023 році загальне виробництво міндобрив у рф, у річному вимірі складає 58,5 млн. тонн, а експорт – 33,6 млн. тонн. Діапазон середньої індикативної ціни при поставках міндобрив на зовнішні ринки складає від 300 $/т до 600 $/т. Аміачні та нафтові танкери цілком законно можуть бути легітимною ціллю для партизанів на світовому ринку, адже механізм санкцій працює з великими «багами». Ворожі підприємства, які виробляють міндобрива в середині рф – це також законна легітимна ціль, адже надходження від експорту міндобрив рф використовує, щоб виробляти гіперзвукові та балістичні ракети, купувати компоненти для них, купувати іншу зброю і товари подвійного призначення для вбивства українців, руйнування нашої економіки і інфраструктури.

 

Катерина Ілюшенко, голова Громадської  Спілки  "Агро Бізнес Клуб "

Агротрейд Клуб - оперативная отраслевая информация для Вашего бизнеса!