Розмитнення міндобрив 2024. До яких викликів варто бути готовими імпортерам?

Інформаційно-аналітична платформа Agrotrade Club, яка об’єднує агрохімічну спільноту у сегменті мінеральних добрив запускає серію Meetup-ів у вигляді бізнес-інтерв’ю і професійного нетворкінгу з експертами галузі, резидентами Клубу та цікавими людьми агрохімічного ком’юніті. Сьогодні наш гість Кривак Іван Васильович - уповноважена особа компанії ТОВ «Митно-брокерська група», яка надає послуги митного оформлення вантажів на кордоні, та внутрішніх митних постах, а також послуги з перевалки вантажів, консультаційні послуги в сфері ЗЕД і має широкий професійний досвід щодо ввезення агрохімії та ін. товарів.

 

Які зміни відбулись під час розмитнення вантажів міндобрив у період 2022-2024 роки? Як вплинув військовий стан на процедуру розмитнення і до яких викликів варто бути готовими імпортерам у IV кварталі 2024 року? 

•  "За час дії військового стану, для багатьох товарних позицій суттєво змінились переліки документів котрі необхідно подавати до розмитнення. Що стосується мінеральних добрив, то до війни в Україні діяла постанова Кабінету Міністрів № 1147  «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації», як почалася війна – було введено в  дію Постанову Кабінету Міністрів № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації». Якою, окрім ввезення товарів походження з рф заборонено до ввезення товари переміщення яких територією Російської Федерації здійснено транзитом. Однозначно – це дуже сильно вплинуло на поставку вантажів із країн Середньої Азії (Казахстану, Узбекистану). До війни поставка міндобрив, відбувалась з цих країн залізничним транспортом через територію рф Станом на зараз, для цих добрив відпрацьовуються нові логістичні шляхи через Каспій, через Азербайджан, через Грузію, Туреччину, через порти Чорного моря. 
• Наряду з ПКМУ 1147 та ПКМУ 426 з 17 жовтня 2023 року, набрали чинності прикінцеві положення Митного кодексу п. 9.32 відповідно до яких на цілий ряд товарів, зокрема і мінеральні добрива,  що класифікуються за групами 3102, 3103, 3104, 3105  відповідно до УКТЗЕД, окрім стандартного переліку документів передбачених частиною першою статті 42 Митного Кодексу України (далі МКУ) необхідно надавати митному органу в паперовій або електронній формі документи, що підтверджують якісні характеристики товару, надані виробником товару, та документи і відомості, що підтверджують маршрут постачання товару від виробника до підприємства, що є одержувачем згідно з зовнішньоекономічним договором (контрактом).
• У разі видачі компетентним органом країни відправлення товару сертифіката про походження товару, в митній декларації зазначаються також відомості про сертифікат про походження товару, виданий компетентним органом у країні походження товару.
• Серед зазначеного переліку, документи, що підтверджують маршрут постачання товару від виробника до імпортера в Україні, так званий «транспортний ланцюжок», найважче отримати.
• «Якщо ми говоримо про пряму поставку з Європи, товар завантажений в машину, потяг, або судову партію від виробника – то проблем немає, якщо ми говоримо про Середню Азію, то тут значно важче, і це пов’язано з послідовним перевезенням кількома різними видами транспорту. А якщо припустити, що добрива завозились, наприклад в порт Констанци, раніше і не для продажу в Україну, а для поставки в Європу але з різних причин не були реалізовані. На сьогодні є можливість продати цей вантаж в Україну, але немає всіх документів передбачених п. 9.32 прикінцевих положень МКУ – то це неможливо. Дуже часто сертифікати про походження та сертифікати якості доволі довго зберігаються, проте саме транспортні документи, як правило, - ніхто не зберігає. А на судову партію скажем у 3000 тон – це близько 140 вантажівок і відповідно 140 автотранспортних накладних ніхто не зберігав у такій кількості. Або скажімо товар їхав залізницею не груповою відправкою, а кожен вагон їхав по своїй накладній і станом на «зараз» залізничні накладні не зберіглися у повному обсязі. В такому випадку доля таких товарів дуже проста – вони не їдуть в Україну.
• Хоча, свого часу, імпортери були заздалегідь попереджені, починаючи з серпня 2023 року митниця зробила оголошення з цього приводу і ми про це попереджали всіх наших імпортерів і говорили про це у всіх групах: «Готуйтесь до таких змін на імпорт мінеральних добрив і палива на рівні законодавства, попереджали що будуть введені додаткові вимоги. Але разом з тим після 17 жовтня 2023 року дуже багато суб’єктів, які не змогли надати пакет документів відповідно до п. 9.32. прикінцевих положень МКУ були змушені відправити добрива назад з України в режимі реекспорту".

Ускладнення із розмитненням міндобрив у І кварталі цього року з чим були пов’язані? Адже почали діяти нові правила/вимоги щодо розмитнення.

• «Це було пов’язано із відборами зразків! Через некомпетентність деяких людей, скажімо так, через некоректність деяких вимог під час відбору цих зразків, через некомпетентність запитів на лабораторію – суб’єкти зазнали значних втрат в тому числі фінансових, часових, хтось у вигляді неустойки за контрактами, які не змогли вчасно виконати. Це дуже болючий досвід. Відбори зразків здійснювались з метою визначення наявності прекурсорів, та часто з метою визначення країни походження. Що в принципі неможливо, лабораторія СЛЕД (митна лабораторія) такого аналізу не робить, це не в компетенції СЛЕД і це не можливо зробити для мінеральних добрив. Офіційна позиція митниці і митної лабораторії - митна лабораторія не може визначити країну походження на мінеральні добрива. Є товарні позиції на які чітко можна визначити походження, ну наприклад вугілля: по вмісту сірки – можна чітко вказати, з якого саме родовища світу видобуте, а в міндобривах – це не можливо. 

У 2021 році AGROTRADE CLUB впровадив іміджевий проект «розумна інтерактивна мапа інфраструктурних об’єктів операторів ринку України», в той час ми також наносили об’єкти вашої компанії, це близько сотні мобільних офісів митного оформлення на внутрішніх постах, а також офіси пунктів митного оформлення на кордоні. Як змінилась інфраструктура об’єктів вашої компанії? Які сервіси було скасовано чи впроваджено, розкажіть про це детальніше.

Іван посміхається і скромно зауважує:

«Це ви перебільшуєте, звичайно! Дай Боже їх буде багато у вільній Незалежній, мирній, процвітаючий Україні!».

• «Наша інфраструктура дуже сильно змінилася! Давайте будемо відвертими, якщо до війни Одеська область, «дунайський кластер» і митні пости, що пов’язані -майже не працювали. Дунайське судоходство не працювало майже, порти відмирали тому що не було комерційного інтересу. То зараз відчувається дуже сильний комерційний інтерес, звісно, що з відкриттям великої води він трошки згасає, проте актуальність портів «дунайського кластеру» буде тривати дуже довго, поки не запрацюють повноцінно порти Великої Одеси, Миколаїва, Херсона, поки не повернеться Маріуполь – Дунай буде працювати. І в усіх портах Дунаю ми здійснюємо оформлення вантажів».
• «Другий момент – нажаль є тимчасово окуповані території, де ми постійно працювали, більше того - деякі митні пости звідки ми взагалі починали працювати - Харківська область (Харків Центральний) зараз майже не працює, Куп’янськ – взагалі не працює. Також був потужний погран-перехід Хутір-Михайлівський, який також не працює. Дуже багато мінеральних добрив надходило в Україну через Сумську область, мабуть найбільше, якщо ми говоримо про часи до 2014 року. Якщо ми говоримо про часи 2015-2022 років – то дуже активно працював Сновськ (колишній Щорс) у Чернігівській області, також дуже активно працював Коростень (Житомирська область), дуже великий був пункт пропуску Сарни, але станом на сьогодні всі вони не працюють, там фактично нічого не відбувається». 
• «Якщо брати внутрішні митні пости, то їх багато – в кожній області по 3-5 митних постів. Зараз найактивніше працюють порти Великої Одеси і Західний кордон. Дуже активні автомобільні поставки добрив та відповідно автомобільні пункти пропуску Волинської, Львівської, Закарпатської, Чернівецької та Одеської області, деякі з них «завалені» роботою. 

Поговоримо про митну вартість у сегменті агрохімії, наприклад крупновантажних міндобрив. Розкажіть детальніше що це таке і з чого вона складається? 

• «Митна вартість складається з фактурної вартості і всіх інших витрат на товар, які існують до кордону в Україну. Це може бути фрахт, страхування, демереджі, перевалка за кордоном, зберігання в закордонних портах, доставка, комісійні винагороди та будь-які інші витрати понесені імпортером при купівлі і доставці товарів до кордону».
• Ви хочете знати, як її підтвердити? – цікавиться Іван з щирою посмішкою.
• «Питання митної вартості при розмитненні – важливе і болюче питання. Митна вартість – це база від якої рахують митні платежі, а це гроші, які потрібно сьогодні тут і зараз заплатити. Майже завжди імпортери ще до розмитнення порахували і умовно витратили зароблені кошти на якісь інші проекти, проте буває коли при піднятті митної вартості потрібно додатково оплатити митні платежі в якості ПДВ чи в якості мита. 
• «Митна вартість, класифікація, країна походження і преференція – це чотири основних питання при розмитненні. Нам на кожне з цих питань потрібно не менше години, щоб все детально розібрати. І кожне це питання це окрема тема великого змістовного майбутнього інтерв’ю», - підкреслює Іван .

Давайте спробуємо змоделювати консультацію для віртуального імпортера сечовини (найбільш популярного азотного міндобрива в Україні). Зараз низький сезон попиту на це міндобриво, але ж маржа професійного імпортера залежить від того, щоб законтрактувати вантажі на «ціновому дні» - розмитнити і доставити на початку сезону попиту. В пік виробничого с.-г. сезону 2024 в Україні імпортний карбамід був представлений з країн Середньої Азії, Європи та Північної Африки. У третій тиждень вересня 2024, постачальники сечовини з глобального ринку пропонують вантажі (Єгипет) по 345 $/т FOB порти Чорного моря (Туреччина) та лоти сечовини (Туркменістан) по 385 $/т CIF глибоководні порти України. Імпортер оцінює ситуацію щодо розмитнення, які виклики і преференції його очікують при розмитненні лоту у 3 000 – 5 000 тонн того чи іншого вантажу? Як правильно прорахувати економіку?

• «Все банально просто: CIF (в портах України)– це вже ціна в Україні де фактурна вартість дорівнює митній вартості, тобто ніяких додаткових витрат не нараховується, завершена умова поставки. Фактурна вартість – 385 = митна вартість - 385. Якщо ми говоримо про карбамід Єгипет або Європа, або Середня Азія – то це все окремо, чому? – тому що між Україною та ЄС діє зона вільної торгівлі і на європейський карбамід цілком можливо отримати сертифікат Eur.1, який дає право на преференцію. А це означає, що при розмитненні можем не платити мито у розмірі 6,5 %, сплаті підлягає тільки ПДВ-20%. Якщо імпортер завозить єгипетський карбамід, то він однозначно сплатить 6,5 % мита і 20% ПДВ. Процедура нарахування наступна: спочатку на базу нараховується мито, потім на базу з митом нараховується ПДВ», - додає Іван.
• «Якщо ми говоримо про сечовину походження із Середньої Азії – країни, які є учасниками зони вільної торгівлі СНД в теорії і на практиці, якщо дуже-дуже постаратися - можна отримати преференцію, за наявності сертифікату походження СT – 1, але є певні умови: повинно бути витримано правило безпосередньої закупівлі та правило прямого відвантаження (прямого транспортування). Тобто учасники купівлі-продажу є учасниками однієї зони вільної торгівлі, та передбачається що будь-яке транспортування відбувається напряму та/або під митним контролем. 
• Відповідно до п. 9.29 прикінцевих положень МКУ підтвердження перебування товарів під митним контролем у третіх країнах, якщо інше не передбачено преференційними правилами походження до міжнародних договорів України про вільну торгівлю, здійснюється шляхом надання на вибір підприємства одного або декількох таких документів:
• 1) сертифікати, видані митними органами країн транзиту, що підтверджують умови перебування цих товарів у країні транзиту та містять:
• повний опис транспортованих товарів;
• дати розвантаження та перевантаження товарів;
• назви суден або інших використаних транспортних засобів (за необхідності);
• 2) митні декларації у митному режимі транзиту (при зберіганні товару під митним контролем - митна декларація або інший документ, оформлений при поміщенні у митний режим митного складу, вільної митної зони або на тимчасове зберігання);
• 3) книжка МДП (Carnet TIR)
• 4) лист-підтвердження на офіційному бланку митних органів країн транзиту;
• 5) єдиний транспортний документ, який регламентує перевезення товарів з країни експорту через країну (країни) транзиту;
• 6) товаросупровідні документи, засвідчені митним органом країни експорту, з відомостями про накладення митного забезпечення.
• Отже якщо ми маємо вірно виписаний сертифікат походження СТ-1, документи передбачені п 9.29 МКУ, витримані всі вимоги передбачені угодою про зону вільної торгівлі СНД – тоді можливо отримати преференцію по сплаті мита на карбамід походження країн Середньої Азії, якщо такі країни є учасником зони вільної торгівлі СНД і при розмитненні оплатити тільки ПДВ -20%.
• Якщо зазначених документів немає тоді під час розмитнення потрібно буде сплатити 6,5 % мита і 20% ПДВ».

Чи були такі випадки за останні два роки, що хтось отримав преференцію при імпорті сечовини?

     «У мене особисто не було, але земля повниться чутками»,

- додає Іван і посміхається.

З чого варто почати імпортеру, який на старті імпортної кар’єри у агрохімічному сегменті крупновантажних міндобрив України? Якщо компанія отримує ЗЕД контракт, на що першочергово варто звернути увагу, це питання логістики, чи є якісь «вузькі місця», які дуже важливі при розмитненні?

Іван одразу уточнює чи компанія вже має ЗЕД контракт чи тільки планує його отримати.

• «Взагалі варто почати з двох моментів: пошук надійного постачальника і пошук покупця, послідовність на розсуд імпортера. Якщо зорі цих моментів склалися – то далі справа техніки. Однозначно важливо перевірити чи на продавця можливо заплатити гроші! Банк буде перевіряти всіх кінцевих бенефеціарів і не на кожного продавця можливо заплатити гроші. Може виявитись, що десь там бенефеціари продавця – росіяни, або якщо там десь умовно буде російський капітал, то навряд чи Ви зможете оплатити. Чи зможете Ви оплатити на продавця - потрібно перевіряти через банк, якщо вам банк надає відповідь, що все «ОК» і Ви можете оплатити, - тоді далі Ви заключаєте договір. Окрім стандартного пакету документів, одразу обговорюйте необхідність надання постачальником всіх документів передбачених прикінцевими положеннями МКУ. Якщо ми говоримо, що у нас напряму поставка з заводу до імпортера в Україні – то це супер! Вам пощастило, у Вас все має бути ідеально. В цьому випадку у Вас комунікація напряму з виробником, всі прикінцеві положення будуть виконані однозначно, тому що ви матимете сертифікат походження виданий в країні виробництва добрива, сертифікат якості виданий виробником і транспортування також буде відбуватись від виробника. При прямому контракті значно простіше підтвердити митну вартість та класифікацію». 
• «Якщо ж у Вас не прямий контракт, то може бути дещо більша кількість документів».

На які агрохімічні продукти діє ембарго в Україні і які міндобрива мають складнощі з розмитненням? 

• «Ембарго на добрива, окрім походження з країни агресора і під санкційних виробників – немає, є виробники в засновниках яких є підсанкційні особи, або учасники з долею капіталу з країни-агресора – то за такі товари звичайно Ви не заплатите. Питання розмитнення має дві сторони: перше безпосередньо розмитнення і друге- будь-яке розмитнення має закриватися рухом коштів. Навіть припустимо, що в Митниці немає обмежень на поставку товару того чи іншого виробника, але є обмеження на оплату цих товарів, просто банк не підтвердить платіж, тому що в засновниках є особа з країни агресора чи з- санкційних списків.

Як відбувається процедура отримання інформації щодо ціни та проведення розрахунку митних платежів при імпорті міндобрив?

• «Давайте так! Законодавчо передбачено, якщо все в порядку з документами і у митниці є достатньо інформації і документів для визначення ціни товару, то митна вартість визначається за ціною контракту (перший метод)! Якщо є певні розбіжності у документах або немає достатньої інформації для визначення митної вартості – тоді митниця може запитати додаткові документи наприклад каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, якщо і цього не достатньо, то тоді Митниця має право визначити вартість посилаючись на розмитнення ідентичних товарів або аналогічних товарів. Якщо наявні розбіжності в документах або є ознаки підробки документів або є обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення митної вартості митниця має законне право прийняти  рішення про її коригування. В такому випадку митне оформлення здійснюється у разі згоди імпортера з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом або у разі незгоди з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ. По простому кажуть оформлення під 55 ст. МКУ. 

У Вашій компанії величезний багаторічний практичний досвід щодо питань розмитнення міндобрив, Вас особисто знають у українській агрохімічній спільноті і з вашою компанією працює майже весь агрохімічний ринок України. Окрім того, я багато разів чула позитивні відгуки про Вас від операторів міндобрив з глобального ринку, яким після Вашої консультації вдалось уникнути помилки з поставками лотів імпорту і подальших складнощів із розмитненням і відповідно втратою, часу, фінансів і репутації. Можливо є якісь лайфхаки, поради від Вас для імпортерів міндобрив для успішного ведення свого бізнесу?

«Величезний і багаторічний – це не завжди тотожні поняття!» 

- підкреслює з посмішкою співрозмовник і додає що наприкінці очікував каверзне практичне запитання, жартує про картинку-мем про еволюцію експертів і скромно але професійно перемикає фокус уваги зі своєї персони. Ми обоє посміхаємось і переходимо до практичних порад від Івана.

«Якщо Ви хочете щось легально по-білому завезти але не знаєте, як це зробити?», – «ТАК – це до нас! Ми Вам допоможемо, підкажемо, розкажемо, все з нуля. Якщо Ви щось хочете завезти «по-чорному» – то нам з Вами дорога – в різні сторони!».

• «Ми можемо порадити, щоб Ви змогли на цілком законних підставах завезти той чи інший товар, не хвилюючись про те, що через два-три роки до Вас прийде перевірка, а перевірка має право прийти протягом 1095. 
• Є і такі суб’єкти, які не знають як легально завезти той чи інший товар, хоча легально завезти буде значно простіше, але їм нема кому підказати, особливо коли тільки починають займатись імпортом - роблять банальні помилки. І ось ці банальні помилки, можуть йти в розріз із чинним законодавством. 
• Ринок мінеральних добрив в своїй більшості-  білий і легальний, звичайно всяке буває. Але будь-які відхилення насамперед шкодять самому ж ринку, самим суб’єктам.

Головний меседж від Івана:

– «Будьте білими і легальними! Інколи це важко, інколи це майже неможливо, але в результаті - це безпечно!»

– «Реально це з порада з такого n-n-n-орічного досвіду!»,

 - додає Іван.

Наш професійний нетворкінг відбувся у дружній атмосфері, дякую Івану Васильовичу за таку цікаву професійну і змістовну розмову! Бажаю Вам вдалого тижня і гарних контрактів! 

Agrotrade Club Meetup відбувся за участі Катерини Ілюшенко (екс-Калібіної) автора та засновника агрохімічної спільноти ТОВ «Агротрейд Клуб» та уповноваженого представника ТОВ «Митно-брокерська група» - Кривака Івана. 

 

                                                                                                                                                                                   Далі буде ….. 

 

Агротрейд Клуб - оперативная отраслевая информация для Вашего бизнеса!