Скриті резерви продуктивності агроценозів України

Технологія в руках агронома – це як музикальний інструмент в руках музиканта, ноти схожі, але звучання різне. 50% успіху у рослинництві – це все-таки технологія, - відмічає незалежний експерт з агротехнологічних питань – Олексій Сергієнко в рамках презентації на форумі по рідким комплексним добривам у Черкасах. 

По стану на 01 червня 2020 року, в Україні закінчилась посівна та пере посівна кампанія, ми маємо 6 млн 200 га соняшнику, десь 5 400 млн га кукурудзи, пшениця, тритікалє, що маємо на півдні і після морозів були пересіяні – складають десь в районі 6 млн, та озимий ячмінь десь 1,5 млн. посівних площ. Кукурудза в цьому році посіяна у найвищий площі за всі роки існування України. На прикладі «цариці полів» експерт навів приклади ефективності використання технологій РКД, які дозволяють отримувати неймовірні результати. 

Що сьогодні має Україна по врожайності культур?

Якщо говорити за всі країни в світі, які вирощують озиму пшеницю, то нажаль за останні 10 років Україна знаходиться на останньому місці – це 4 тони на круг, а якщо говорити хто над нами – Болгарія, Хорватія, Швейцарія, Чилі, Намібія, Єгипет, Данія, Бельгія, а Ірландія взагалі на першому місці. В Ірландії не 6 млн гектар посівних площ по пшениці, а в десятки раз менше, але країна отримує вищу врожайність по цій культурі.

Якщо говорити про ріпак, то Україна знов на останньому місці. Олексій Миколайович на своєму практичному досвіді (майже 30 років агрономії) отримував 6 тонн ріпаку – це було приблизно 15 роківтому, але це було на площі 100 гектар. За останні 10 років Україна отримує всього-на всього 2,7 тони ріпаку, а хто над нами? – Латвія, Болгарія, Чехія, Литва, Швеція, Угорщина, - це класні країни, але Україна на останньому місці по врожайності ріпаку серед них, - підкреслює Олексій Миколайович. 

Якщо говорити за кукурудзу, то Україна займає майже передостаннє місце. Наш північний сусід отримує 4 тони, а ми отримали 44 центнери, дякуючи останнім двом рокам. Але якщо говорити про кукурудзу з 90-го року, коли експерт став на свій професійний шлях, після інституту, в 90-й рік отримували урожайність 38 центнерів кукурудзи з га, а в 2017 році – 7,8 тони, 2019 рік – 7,1 тонна.

-"Ми ще ніколи не отримали по країні урожайність кукурудзи 8 тонн", - 

- констатує Олексій Сергієнко. 

За роки незалежності нашої держави, Україна не отримала 8 тонн з гектару врожайності кукурудзи. Деякі області 2 роки тому отримали по 10 тонн на круг - це Вінницька, Хмельницька та Черкаська. Такі результати говорять про не розкритий потенціал. Через декілька років, дякуючи технологіям, Україна зможе отримувати кращі показники по врожайності, наголошує експерт.

А що робиться в країнах світу, які найбільше виробляють кукурудзи?

Лідер по вирощуванню кукурудзи – Сполучені Штати Америки у 1961 році мали 3,9 тони з гектару, сьогодні Америка, по різним даним має біля 40 мільйонів гектар площ під кукурудзою з врожайністю 10 тонн на круг. Якщо говорити за Китай – 46 млн гектарів в країні посіяно кукурудзою. У Китаї в 1961 році урожайність складала 1.8 тони, а в 2019 році Китай мав 6,2 тони з гектару по кукурудзі. 

Як можна досягнути такого успіху по врожайності кукурудзи? Де можна сьогодні навчитися вирощувати царицю полів?

Сьогодні можна навчитися вирощувати кукурудзу в двох місцях – це в Яковишина «Земля і Воля» в Україні, та в Америці, - розповідає Олексій з власного досвіду.

То які ж фактори вплинули на врожайність кукурудзи у США и що ми в Україні недотримуємо?

У США починалось усе зі збільшення густоти, в країні сіяли колись 45 та 50 тисяч на гектар у 1961 рік.

Якщо говорити про ГМО, який з’явився у 1996 році, тут американці теж взяли своє: обробіток ґрунту, нові гібриди, точне землеробство, той же самий Precision Planting, диференційне внесення, точна сівба, рідкі стартові добрива, ФАО – все це працює на кращій результат. Що стосується ФАО – американці сьогодні сіють 450, вони не сіють 600 або 700, сіють ще 320 десь в середньому по кукурудзяному поясу. То де ж Україна не добирає по врожайності цариці полів?

Через п'ять років в Україні ВСІ будуть працювати рідкими комплексними добривами.

Якщо говорити про ГМО в Україні – це питання складне, є багато прихильників не ГМО культур, якщо говорити про диференційне внесення, то ми тільки починаєм. Американці повірили в такі технології та отримали майже на 40 млн площ - 10 тонн по кукурудзі.

-"Якщо говорити про РКД, ми в Україні зараз задаєм питання та навчаємось, а через 5 років ми це питання піднімати не будем. Всі будуть працювати з рідкими добривами!», абсолютно всі, хто хоче мати економіку та бути на плаву!», 

- вважає Олексій Миколайович.

Якщо говорити за сівозміну, в Американців все дуже просто, кукурудза-соя, в Україні у Яковишина Леоніда Григоровича тільки кукурудза (30 тисяч гектар) і трошки сої. Якщо говорити про сівозміни в Україні, то 50% соняшнику в нас - це найкращий попередник під пшеницю, а потім ми боремось з падалицею. Коли розказуєш в господарствах щоб заходили у сівозміну кукурудза-соя, як В АТК (Юрій Дроб’язко) і заробляйли гроші, то всі думають що треба посіяти ще трошки ріпачку, або ще чогось, ділиться думками Олексій Миколайович.

В Америці структура посівних площ складає 92% кукурудзи та 8% сої, в країні також є і органічне виробництво. 

Кон’юнктурна бізнесова культура в Україні ще є соняшник, ми маємо по врожайності 2 тони, Ізраїль – 7 тонн, (за статистичними даними ФАО), Албанія, Болгарія, Австрія, Ліван, Греція, Чехія, Словакія, Сербія – стоять вище України в списку по врожайності соняшника.

Якщо говорити за сою, то Україна по врожайності цієї культури знову внизу рейтингової таблиці.

У чому справа? Чому нас обігнала Туреччина? Де не все гаразд з водою та зрошенням, які ж є результати та досягнення по врожайності культур сьогодні?

По пшениці – це майже 17 тонн – але це Нова Зеландія (подружжя Оутсени), якщо говорити за ріпак - 7 тонн з гектару (Тім Лемінин) – Велика Британія, Девід Хула – в Америці у 2003 році отримав 32 тони кукурудзи з гектару, сьогодні Девід отримує 38 тонн на зрошені при 1000 мм опадів за вегетацію. Якщо говорити за сою – Ренді Доуді (штат Джорджія) отримує врожайність 11,5 тонн. То що ж Україні не дає отримати той результат, який отримують Американці?

Перше – це недостатне внесення органічних добрив. В 90-му році в Україні було 25 млн великої рогатої худоби. Сьогодні статичтичні дані по ВРХ в Україні показують в районі 4 млн разом з приватним та державним тваринництвом. Якщо в 90-му році вносилось 11 тонн органіки на круг для без дефіцитному балансу гумусу, то сьогодня вноситься 250 кг.

Друге – незбалансоване мінеральне живлення, якщо в 1990 році вносилось 46 кг калію, то за даними інституту грунтознавства ім. Соколовського нині вноситься 9 кг калію, бо дуже дорогий калій і ми його не вносимо, хтось навить вважає, що калій не потрібно вносити, а 90% калію повертається з рослинними рештками. З такими показниками Україна не зможе отримувати 10 тонн кукурудзи.

-"Внесіть калій на 5 років та рахуйте його в своїх бізнес – планах, як комбайн", 

- радить Олексій Миколайович.

Третє – менеджмент азотного живлення. Ми всі вносимо азот, але не вносимо форми азоту, та не вносимо азот, коли його потрібно вносити. Сьогодні, зробити тест листової діагностики азоту в Україні можна тільки заплатив великі гроші, відправівши зразок, який через добу дійде поштовим оператором до лабораторії, щоб отримати потім відповідь у дусі «У тебе щось там не зрозуміле!», - розповідає эксперт. Тестова лабораторія американського фермера – невеликий чемоданчик, що завжди при ньому, та результат тесту нітратного азоту можна отримати за 5 хвилин. 

Коли українськи агрономи задають питання по доцільності внесення мікродобрив, (Якщо говорити про внесення S/Zn/Cu/Mn/Mg), то про урожайність 10 т/га не варто й говорити, - наголошує Олексій Миколайович.

-«Сьогодні важко сказати скільки американці вносять рідких добрив, в минулому році, коли я там був у чотирьох штатах, трактора було не помітно, можна побачити тільки бочки». З заводу виходить сівалка, яка повністю оснащена бочками, або бочка на тракторі. За думкою експерта десь 90% американских фермерів вже перейшли на стартові рідки добрива, а також на рідкі азотні та газоподібні", - 

- розповідає Сергієнко.

В Україні ущильнено 80% грунтів, деякі фермера пенетрометром шукають ущільнений шар. Не пенетрометром його потрібно шукати, а ескаватором, - підтрунює експерт, - та залазити в яму з ножем. На практичний досвід Миколи Олексійовича, ущільнений шар в україських грунтах не на 30-ти сантиметрах, а доліз вже до 60-ти метрового шару. Сьогодні, після гарних дощів, в Україні, навіть соя погано росте, тому що волога у поверхневому шарі стоїть 100%. При такий волозі, соя буде просто крутитися. А волога тримається в ущільненому шарі, а ще й підплужна підошва та ій нема куди діватись, вода не піде в півтора метровий шар, - наголошує Олексій.

Також гостро в Україні стоїть питання з хворобами та шкідниками. Більшість с.-г. виробників закінчили обробіток два тижні тому, фінансування на ззр скінчилось. Зараз йдуть дощі – розвивається септоріоз та інши хвороби. 

-«Якщо четвертий обробіток фунгіцидом ніхто не зробить, то урожайність в Україні впаде на тонну»,

 - зазначає Микола Сергієнко.

Кукурудза використовує азот з 8-го листка, 9-го, у фазі метьолки, цвітіння – важливо одне – азот давати дробно, під всі культури, які тільки є в агроценозі - наголошує практик.

Якщо ми не будем розподіляти по вегетації азот під пшеницю, під соняшник, сою, кукурудзу, то успіху не буде – Україна знову буде внизу рейтингової таблиці урожайності.

Що стосується фосфору, чи потрібно його вносити в насінину, pop up, furrow, тощо? Коли в травні місяці ми мали температуру вночі 2-4 градуси тепла, а вдень 10 градусів, коли кукурудза мала три листочка та розвивалися бічні корені, то температура грунту була 5 градусів. Для нормального використання фосфору рослиною потрібна температура 15 градусів. Коли сипучі фосфорні добрива розкидачами, або сівалкою на насінину дають у господарствах, можна рахувати 30% грошей витрачено даремно. Весь світ вже дійшов до думки, що фосфорні добрива треба давати на насінину, або біля насінини. 

Дивлячись на цю кукурудзу, можна сказати, що це поле дасть не менше 10 тонн, воно повинно давати 12,13 тонн і більше, тобто це його мінімальний біологічний мінімум. Є така думка, що коли кукурудза на старті відстає в рості одна від одної, то рівень недобору урожайності на старті може буть до 20%.

Коли на старті кукурудза вся рівна, зелена та має такий вигляд, то є скриті резерви продуктивності України (особиста думка Олексія Миколайовича). 

Сівозміна, зрошення, захист грунтів від ерозії, боротьба з надмірною кислотністю грунтів, зменшення впливу ущільнення грунтів, точне землеробство та професійна підготовка – то є скриті резерви щодо отримання гарних врожаїв в Україні.

Американці доказали, якщо ми щилювач запускаємо на 45 см у грунт та щілюємо зі швидкістю 8 км за годину, то ефекту від такого щілювання не буде. Для нормального щілювання потрібна мінімальна швидкість 15 км за годину, та трактор в 500 сил, а це великі гроші, та не кожен фермер в Україні це собі дозволить. 

У США десятиріччями діють три програми по збереженню родючості грунтів та виділяються дотації під них, а в Україні просапні культури сіють там, де машина та трактор не виїде на гору, весь гумус в болоті, а ми сіємо соняшник, - розповідає Сергієнко.

Інтегрована система захисту рослин 

Якщо ми сьогодні не будемо включати всі елементи по захисту рослин від біологічного методу до методу захисту і методу контролю, то діла не буде. В Україні з’явилися карантинні шкідники, про яких ніхто не говорить: американська біла бабочка з’їдає українськи сади по всіх областях, та рахується карантинною; амброзія полинілисна до сих пір в карантинному списку України. Тільки компанія Corteva продали продукту ззр на 300 тисяч, по боротьбі з амброзією, а замовлень на 1,5 млн.,- розповідає експерт.

В Україні більшість фахівців вважає, що ми можемо отримувати 120 млн., тонн валового збору зернових, але ніхто не має рішень. У 2019 році найвищий вал зернової продукції, яку отримала Україна - це 75 тисяч тонн. Вже через 4 роки ми можемо отримати 120 млн., тонн, а через 10 років 150 млн., тонн. 

Топ-культури в Україні - кукурудза, озима пшениця, соя і будемо сіяти пшеницю не більше, ніж зараз (бо це переважно соціальний проект), кукурудзу будемо сіяти, якщо ціна буде $180, а краще $200, то всі нею будуть займатись (це 8 млн., га), бо мало хто відмовиться від виручки в тисячу доларів з га.

Якщо соя буде сіятись не 1,4 млн., га, а 3 млн., га та піднять врожайність по озимій пшениці 5 т/га – це реально, по кукурудзі - 9 т/га – це реально, по сої – 3 т/га (якщо не буде гри з правками), то Україна зможе отримати 125 млн., тонн. Цей вал с.-г. продукції – це валютна виручка для України.

Настав час, коли традиційні підходи і стереотипи в агрономії не приносять бажаних результатів.

Необхідно персонально, кожному фахівцю, виходить на вищий щабель розуміння ситуації в рослинництві, швидко і невідкладно впроваджувати новітні технології, приймати нестандартні рішення для отримання високих, стабільних і прибуткових результатів.

Постійний пошук і застосування новітніх креативних рішень в сучасному агровиробництві наддасть можливість зробити агробізнес високоприбутковим, ефективним і приємним.

Особисті думки та практичний досвід від незалежного експерта з агротехнологічних питань - Олексія Миколайовича Сергієнко, автора та засновника Art Fields

Агротрейд Клуб 

Агротрейд Клуб - оперативная отраслевая информация для Вашего бизнеса!