Зернова галузь : здобутки та проблеми

Здобутками, проблемами зернової галузі та планами на майбутнє поділився з представниками ЗМІ та громадськості президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов.

Через аномальну посуху торік на Одещині та Миколаївщині збирали заледве по 20, а то й по 10 центнерів з га. Загалом по Україні ситуація значно краща — урожай 84,4 млн тонн зернових та олійних виявився третім чи четвертим за обсягом за всю історію незалежної України.

Експорт сягнув 48,8 млн тонн, пшениці — за урожаю 25,3 млн тонн на експорт надійшло 16,5 млн — навіть менше за граничний обсяг, передбачений Меморандумом між учасниками ринку та профільним міністерством. Кукурудзи експортовано 23,5 млн тонн, ячменю — 4,2 млн.

Традиційно Україна експортує 2/3 цієї продукції, а аналітики впевнені, що у найближчі 3—4 роки зможемо експортувати 70—75% .

Крім того, находження валюти за експорт зерна, навіть із дещо меншим обсягом, ніж роком раніше, виявилося більшим, ніж за попередні роки, за рахунок зростання світових цін. У попередньому сезоні (позаминулий — минулий роки) ціновий показник експорту становив 19 млрд доларів, у сезоні, який щойно закінчився, цього результату досягли ще в лютому. Остаточних цифр за підсумками сезону ще нема, але очікують, що вони становитимуть не менш як $20 млрд.

Прогнози на сезон : 100 млн тонн зернових та олійних. Жнива у Бессарабії та на Миколаївщині приносять по 5—6 тонн з гектара. Є  сподівання на обсяг експорту 62,3 млн тонн зернових та олійних.

Цьогоріч змінилася звична картина нашого експорту. Підписано фітосанітарні протоколи з Китаєм, і відтепер він найбільший покупець нашого зерна. На другому місці — країни ЄС, на третьому — Туреччина, а також можливості співпраці на азійському континенті та Індії.

З іншого боку, зберігається висока вірогідність погодних аномалії, тому аграрії сподіваються на підтримку уряду стосовно зрошення, надання доступних кредитів, доступу до новітніх технологій, сучасних засобів захисту рослин тощо.

Адже експорт зерна нині дає до 45% надходжень валюти до країни, може бути ще більшим за умов належного сприяння на державному рівні. 

Зерновики найбільше хочуть від держави не якихось подачок, а стабільних, зрозумілих правил гри на ринку с\г продукції. Період турбулентності, який почався ще років п’ять тому, досі триває. Не зрозуміло, навіщо спочатку ухвалювати бюджет, а потім закони, які впливають на його наповнення, запроваджувати нові податки.

Слід взяти до уваги соціальний аспект — у сільській місцевості живе близько 12 млн населення, майже всі вони самодостатні, тобто забезпечують себе за допомогою дрібного сільгоспвиробництва. Але сплачувати додаткові податки для них здебільшого не під силу.

І якщо всі вони позбудуться заробітку на селі і поїдуть у міста, вони там не знайдуть роботи і створять соціальну, а згодом і політичну напругу. Тож владі, наголошує Микола Горбачьов, варто подбати, аби люди могли знайти засоби для достойного існування у місцях свого проживання.

Ще однією проблемою минулого МР було виконання укладених форвардних контрактів. Здебільшого це пов’язано зі значною різницею цін, закладених у контрактах, і тих, що склалися на ринку. Наприклад, контракти на кукурудзу укладали за ціною 150—160 доларів за тонну, а в розпал експортного сезону ринкова ціна сягнула 250 доларів, тому близько 30% експортних контрактів не виконано. Загальна сума збитків, які спричинило невиконання форвардних контрактів, за даними УЗА, становила близько 100 млн доларів. Трейдери звернулися до судів, і більшість сільгоспвиробників домовилися з ними про компроміси.

Завдяки цьому вдалося зберегти інституцію форвардних контрактів як ринковий інструмент. Ті аграрії, які тепер ним скористалися, виграли — ринкова ціна на їхню майбутню продукцію дещо впала порівняно з тою, що була напередодні, тому ті, хто поквапився укласти форвардні контракти раніше, тепер почуваються впевненіше.

А головна перевага форвардних контрактів — стабільність, впевненість у майбутньому: аграрій знає, хто купить певну частину його майбутнього врожаю і скільки заплатить. Це дає змогу планувати подальшу господарську діяльність.

З року в рік розвивається річковий транспорт. Дедалі більше зернових компаній вкладають кошти в будівництво барж. Хоча, недавно ухвалений закон про внутрішній водний транспорт дуже недосконалий, але аграрна спільнота сподівається внести до нього зміни. Він створює нерівні умови для національних та закордонних перевізників на наших річках.

Одним з важливих чинників розвитку аграрного виробництва з урахуванням кліматичних змін є зрошення і  останнім часом спостерігається певне уповільнення темпів розв’язання проблеми. 

Микола Горбачьов наголошує: не варто соромитися того, що ми експортуємо зерно — мовляв, Україна перетворилася на аграрний придаток світу, сировинного експортера. Наприклад, у Австралії головні статті експорту, близько 60%, — це зерно та руда. І що, хтось через це скаже, ніби Австралія нерозвинена країна?

Основні виклики наступного сезону: якщо сподіваємося на дуже великий урожай, то головною проблемою очікувано буде логістика. Укрзалізниця може не впоратися з такими обсягами перевезень. Другий виклик — це соціальні збурення, створені деякими нещодавніми законопроєктами. І погода: хоч цього року вона не завдала хліборобам особливих прикрощів, але вірогідність неприємних сюрпризів не можна відкидати.

Нагадуємо :

Днями учасники зернового ринку та міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко підписали спільний меморандум, яким узгоджено максимальні обсяги експорту зерна з України. За словами Романа Лещенка, документ забезпечує прогнозований режим експорту та стабільність внутрішнього ринку, продовольчу безпеку держави.

Міністр наголосив, що цей меморандум вже 11-й, і всі попередні роки учасники зернового ринку сумлінно його дотримувалися. Це дало змогу забезпечити стабільну ситуацію на ринку без різкого підняття цін і дефіциту товару, уникати експортних обмежень.

Учасники ринку зерна зауважили, що меморандум — інструмент, який дає всім учасникам ринку орієнтири та допомагає прогнозувати свою діяльність, сприяє збереженню репутації України як надійного та стабільного постачальника зерна на зовнішні ринки.

Меморандум підписали представництво Американської торговельної палати в Україні, Українська зернова асоціація, Європейська Бізнес Асоціація, громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум», громадська організація «Асоціація фермерів та приватних землевласників України», громадська спілка «Борошномели України», об’єднання підприємств хлібопекарної промисловості «Укрхлібпром», Всеукраїнська асоціація пекарів.

 

 

Агротрейд Клуб - оперативная отраслевая информация для Вашего бизнеса!